Після прибуття апостола Корнелій в оточенні «своїх
родичів та найближчих друзів» сказав йому:«Усі ми стоїмо перед Богом і хочемо
вислухати те, що Єгова звелів тобі розповісти нам» (Дії 10:24, 33).«Поки Петро
ще говорив ..., святий дух зійшов на всіх, хто чув це слово».Таким чином
зібрані люди - в тому числі Корнилій, згаданий як найвидатніший - стали першими
необрізаними язичниками або неевреями, які отримали «щедрий дар святого
духу» (Дії 10:44, 45). Відразу після цього їх охрестили у воді. Про подальше
життя та справи Корнелія нічого не відомо.
Чому навернення Корнелія було особливою подією?
Хоча Корнелій знав Писання пророків, давав милостиню
євреям, боявся Бога, постійно молився до нього і використовував його ім'я,
Єгова, всупереч деякій думці, він не був прозелітом, який належав до єврейської
громади. З Біблії ясно, що він був необрізаним язичником. В іншому випадку
Петро, який знав, що Закон говорить про чужинеця, не сказав би, що
перебування з цим «чоловіком іншого народу» заборонено для нього як єврея
(Левіт 19:33, 34; Дії 10:28).
Якби Корнелій був прозелітом, шість євреїв, що
супроводжували Петра, не були б «здивовані», побачивши, як святий дух виливається
«на людей з інших народів» (Дії 10:45; 11:12). Більше того, чому б тоді
«обрізаним» сперечатися з Петром з цього приводу? (Дії 11: 2).
Насправді Корнелій був першим плодом необрізаних
язичників, які прийняли християнство. Відтепер язичникам більше не потрібно
було ставати єврейськими прозелітами, наприклад, як це було з ефіопським
скопцем, перш ніж приєднатися до християнського збору. У той історичний момент
Петро сказав:«Тепер я добре розумію, що Бог безсторонній і в кожному народі
йому до вподоби той, хто боїться його та робить те, що правильне» (Дії 10:34,35). У день П'ятидесятниці 33 року н.е. Петро спочатку дав можливість євреям
належати до «шляху спасіння», а тепер він першим повідомив добру новину про
спасіння необрізаним язичникам. Яків теж дотримувався думки, що саме в цей
момент «Бог спочатку звернув свою увагу на народи» (Дії 15: 7,14).
Військова служба
Хтось може запитати: А як щодо сотника Корнелія та
Сергія Павла, проконсула на Кіпрі, якого підтримують солдати? Чи не були вони
пов’язані з військовими?
Так, це було, коли вони прийняли християнське послання від ангела. Однак Святе Письмо не розповідає нам, що зробили Корнелій та інші після їхнього навернення. Сергій Павло, який став відомим як людина розумна і, безсумнівно, був «вражений вченням Господа», незабаром зміг задуматися про свою позицію у світлі своєї новоспеченої віри та прийняти правильне рішення. Імовірно, Корнелій зробив те саме (Дії 10: 1, 2, 44-48; 13: 7, 12, Біблія). Не згадується в Писаннях про те, щоб учні Христа говорили їм, що їм треба робити. Скоріш за все, вони самостійно дійшли до цього, шляхом підчас особистого вивчення Божого Слова (Ісаї 2: 2-4; Михея 4: 3).
Пропоную вам задати собі питання. Чи міг Корнелій,
ставши християнином, продовжувати служити в римській армії, яка була схожа на
армію фашистської Німеччини? Чи міг би він за наказом Нерона, з чистим
христианським сумліням, виконати його, щоб вбити братів-християн?
Як поклоник Бога Єгови, міг поклоняєтись Кесарю та
Богові? Виливши на нього святий дух, чи міг би він служити в римській армії та
демонструвати її плоди?
Галатів 5:22-24: «А плід духу — це любов, радість,
мир, терпеливість, доброта, великодушність, віра, лагідність, самовладання.
Проти цього немає закону.До того ж ті, хто належить Христу Ісусу, прибили до стовпа
плоть разом з її пристрастями і бажаннями».