Що означають слова Ісуса «купи меч»? (Луки 22:36)
ЗМІСТ:
• ВАРІАНТИ ТЛУМАЧЕННЯ
• ЩО ОЗНАЧАЄ «КУПИТИ МЕЧ»?
• КОМЕНТАРІ ВЧИТЕЛІВ ЦЕРКВИ
Служіння Ісуса — це служіння любові та миру. Божий Син навчав, що Його справжні послідовники мають бути миротворцями, і перші християни ревно дотримувалися цієї настанови Господа (Матвія 5:9; Римлян 12:18; Євреїв 12:14; Якова 3:18). Проте в Євангелії від Луки ми натрапляємо на слова Ісуса, які, здається, суперечать Його вченню про мир, лагідність і непротивлення. Наставляючи апостолів перед Своїм відходом, Месія каже їм:
«Тепер же той, хто має гаманець, нехай візьме його, а також торбу; і той, хто не має меча, нехай продасть вбрання і купить його.» (Луки 22:36)
Якщо Ісус завжди заохочував учнів до миру, то як зрозуміти Його слова про покупку меча? Цей уривок викликає запитання у багатьох християн, які прагнуть наслідувати приклад Ісуса — взірця любові й милосердя. І водночас на ці слова часто посилаються ті, хто підтримує участь віруючих у війнах і кровопролитті. Але якщо «плід духа» включає в себе «любов», «мир», «доброту» і «лагідність», то як учневі Ісуса сприймати «меч», знаючи, що «вбивства», «ворожнеча» і «сварки» Біблія однозначно відносить до «діл плоті»? (Галатам 5:19–22)
Однак Ісус не міг давати суперечливі настанови. І якщо віруючий відчуває дисонанс, то проблема не в словах Господа, а в нашому розумінні Його слів. Тож давайте розберемося в цьому питанні.
ВАРІАНТИ ТЛУМАЧЕННЯ
Почнемо з найближчого контексту слів Ісуса в 22 розділі Євангелія від Луки. Тут про меч згадується двічі. Перше — це безпосередня реакція апостолів на слова Ісуса:
«Вони ж сказали: Господи! ось, два мечі тут! А Він їм відказав: Досить!» (вірш 38)
Інше — реакція апостолів на прихід ворогів, які хотіли заарештувати їхнього Вчителя:
«І ті, що були з Ним, побачивши, до чого йде справа, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем? І один із них ударив раба первосвященика, та й відтяв йому праве вухо» (вірші 49–50)
Важливим поясненням до ситуації, описаної Лукою, є Євангеліє від Матвія, де наводиться відповідь Ісуса Петру, котрий і застосував меч:
«Тоді каже йому Ісус: Верни меча свого на місце його, бо всі, що меча взяли, від меча загинуть» (Матвія 26:52)
Тепер, маючи більше деталей, ми можемо розмірковувати над словами Ісуса. Перше, що впадає в око — контраст між Луки 22:36 і Матвія 26:52. Якщо в Луки Ісус каже «купити меч», то чому тієї ж ночі, коли учні застосували меч, Він каже: «Верни меч»?
Цей уривок давно привертає увагу дослідників Писання. Основні тлумачення таких слів Ісуса можна звести до наступних варіантів:
1) Ісус дозволив мати мечі для захисту від диких звірів і грабіжників.
2) Ісус мав на увазі не буквальний меч, а духовний — Слово Боже (Ефесян 6:17; Євреїв 4:12).
3) Ісус символічно вказував на необхідність бути готовими до переслідувань.
4) Ісус нібито закликав буквально озброїтися для збройної боротьби.
Останній варіант відпадає, адже суперечить усьому вченню Ісуса про мир, любов і поступливість. Його відповідь: «Досить!» (Луки 22:38) свідчить, що Він мав на увазі не буквальну озброєність. І справді, як можна вважати «достатніми» два мечі на 12 осіб? Це свідчить, що учні не зовсім зрозуміли слова Ісуса — і це відобразилось у їхній репліці.
Підтвердженням цього є Його докір Петру:
«Верни меча свого на місце його, бо всі, що меча взяли, від меча загинуть» (Матвія 26:52)
І як тут не згадати інші слова прославленого Христа, сказані в книзі Об’явлення і такі схожі на ті, що він промовив до Петра?
«Хто веде в полон — сам піде в полон; хто мечем убиває — тому самому належить бути вбитим мечем. Тут терпіння і віра святих» (Об’явлення 13:10).
Знову ж таки, якщо в Луки 22:36 Ісус мав на увазі буквальну необхідність придбання зброї, то сказане ним у Матвія 26:52 неминуче суперечило б його ж попереднім словам.
Такий висновок підтверджується також шляхом порівняння конструкції двох вищезгаданих текстів із 22-го розділу Луки. Якщо в 36-му вірші Ісус говорить: «ο μη έχων» (тобто «хто не має»), що однозначно передбачає КОЖНОГО, хто не має (у даному випадку — «меча»), то вже в 38-му вірші Він говорить «досить» щодо всього лише двох буквальних мечів. Тобто, якщо в 36-му вірші «меч» однозначно стосувався кожного окремого послідовника Христа, то чому для дванадцяти осіб, включно з самим Ісусом, було «досить» лише двох буквальних мечів? Таке очевидне розходження явно припускає, що в 36-му вірші Ісус ужив слово «меч» як образ, не маючи на меті закликати Своїх послідовників до носіння буквальної зброї.
У світлі цих фактів видається малоймовірним тлумачення слів Ісуса про «меч» як заклик до захисту від диких звірів і розбійників. У Новому Завіті ми не зустрічаємо жодних свідчень того, щоб перші християни в такий спосіб розуміли ці слова та озброювались мечами. Навпаки, прямі й чіткі вказівки в посланнях апостола Павла — найвидатнішого місіонера, який подорожував багатьма територіями тодішнього світу, проповідуючи Добру Новину, — однозначно говорять про протилежне. Павло наголошував, що християни не мали «плотської зброї» й не вступали в буквальні конфлікти з «плоттю», тобто з людьми:
«Бо ходимо в тілі, але не за тілом воюємо. Зброя нашої боротьби — не тілесна» (2 до Коринтян 10:3–4. Порівняйте: Ефесян 6:11–17; 1 Фесалонікійців 5:8).
У цьому місці може виникнути запитання: «Тоді звідки в учнів Ісуса в ніч Пасхи були мечі? Хіба це не свідчить про те, що вони все ж таки носили із собою зброю?» Зовсім ні. І зрозуміти це дозволяє сам контекст 22-го розділу Євангелія від Луки. Розділ починається згадкою про наближення свята Пасхи, а в 7–9 віршах читаємо:
«Настав день Опрісноків, коли треба було заколоти пасхального агнця, і послав Ісус Петра та Івана, сказавши: “Ідіть, приготуйте нам Пасху, щоб ми її спожили”. Вони ж Йому сказали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”»
Як бачимо, Ісус і апостоли мали намір ПРИГОТУВАТИ Пасху. Закон Пасхи передбачав зарізати ягня і приготувати його до споживання (Вихід 12:1–11). Це пояснює, чому Ісус заздалегідь подбав про місце, де Він та Його учні могли б вчасно приготувати пасхальну жертву, а згодом — спожити її. У віршах 10–12 Господь пояснює Петру та Івану, куди їм слід піти для цього. Писання говорить:
«...там приготуйте. Вони пішли, і знайшли, як Він їм сказав, і приготували Пасху» (Луки 22:12–13).
Євангелія не уточнюють усіх деталей, пов’язаних із тією останньою Пасхою, а саме: де учні взяли ягня, хто з апостолів його заколов і чи допомагав їм у цьому господар дому. Єдине, що ми бачимо в тексті, — це наказ Ісуса приготувати Пасху і сам факт, що вони її справді приготували. З цього можна зробити висновок, що апостоли, найімовірніше, самі закололи ягня. Зрозуміло, те саме зробив і господар дому. Його відсутність у тій самій кімнаті під час Пасхи з Ісусом та апостолами пояснюється тим, що він святкував у іншій кімнаті (вірші 11–12), а отже, також мав попередньо заколоти ягня. Поділитися своєю жертвою з апостолами в іншій кімнаті господар не міг через пасхальний устав, що забороняв ламати кістки жертви та виносити її за межі дому (Вихід 12:46; Числа 9:12).
Ця обставина дозволяє дійти відповідного висновку щодо причини появи в кімнаті, де були Ісус і апостоли, двох мечів. У Луки 22:38 читаємо відповідь апостолів: «Господи! Ось тут два мечі». У російському тексті слово «мечі» передано грецьким словом μάχαιραι (Стронг №3162). Його буквальне значення — «жертвений ніж», «короткий меч», «кинджал». У стародавньому Ізраїлі таку зброю використовували не лише у війнах, але й широко в побуті — зокрема, для жертвоприношень. І сам факт того, що слова апостолів прозвучали саме в пасхальну ніч, тобто після «приготування Пасхи», яка передбачала заколювання ягняти, є наочним підтвердженням цього. Почувши слова Ісуса про «меч» (μάχαιραν), апостоли одразу ж вказали на два мечі (μάχαιραι), що знаходилися в кімнаті.
Власне, самі їхні слова свідчать про те, що ці мечі не належали їм. Вони кажуть: «Господи! Ось, тут два мечі», а не — «у нас є два мечі». «Тут» — тобто в господарській кімнаті, яку господар надав їм для святкування Пасхи. А це наштовхує на думку, що обидва мечі були власністю господаря, а не апостолів.
Ще одна точка зору — що Ісус, говорячи про «меч», мав на увазі Слово Боже — є досить поширеною. Вона знаходить підтвердження в таких новозавітних текстах, як 2 Коринтян 6:7; Ефесян 6:17 і Євреїв 4:12 (порівняй Єремія 23:29). Проте, якщо зважати саме на безпосередній контекст слів Ісуса, в якому Він говорить про майбутні випробування для Своїх послідовників, то думка про «купівлю» Писань навряд чи виглядає переконливою. Основний посил у словах Господа — бути готовими зазнавати гонінь за віру в Месію. Власне, наступний — 37-й — вірш є продовженням і поясненням слів Ісуса після згадки про «купівлю меча»:
«...бо кажу вам, що мусить збутися на Мені й оце написане: “І до злочинців зарахований”. Бо те, що про Мене, вже збувається» (Луки 22:37).
Тобто Ісус закликає учнів брати торбу, гаманець і «купити меч», оскільки на них чекають труднощі та негаразди. Якщо сам Учитель буде «зарахований до злочинців», то тим більше світ буде переслідувати Його послідовників (Івана 15:20).
Отже, який висновок ми можемо зробити щодо слів Ісуса про «меч» у Луки 22:36? Якщо ідея застосування християнами буквальної зброї принципово суперечить вченню Христа, то очевидно, що Господь не мав наміру навчати Своїх послідовників такому підходу. До цього ж висновку нас підводить і порівняння 36-го та 38-го віршів, які безперечно суперечать один одному в разі буквального тлумачення слів про «меч». Та й чи можна серйозно сприймати думку, що лише два буквальні мечі могли б забезпечити безпеку для групи з 12 осіб? Тлумачення «меча» як Божого Слова також навряд чи підходить у цьому випадку, якщо враховувати найближчий контекст розповіді, в якому Ісус готує учнів до прийдешніх гонінь.
ЩО ОЗНАЧАЄ «КУПИТИ МЕЧ»?
Якщо Ісус мав на меті підготувати апостолів до майбутніх переслідувань, то чому Він використав саме такий вислів — «купи меч»? Насправді, подібна метафорична форма була характерною для Христа. Він часто передавав думки у звичних для Його слухачів описових образах і ситуаціях. І в цьому полягала одна з важливих особливостей служіння Христа на землі:
«Усе це Ісус говорив народові притчами, і без притчі не говорив їм, щоб збулося сказане через пророка, який говорить: відкрию в притчах уста Мої, проголошу таємне від створення світу» (Матвія 13:34-35)
Наприклад, кажучи: «Продай свою одежу і купи меч», Ісус не вперше використав образ «одягу», з яким слід розлучитися у часи випробувань. Те ж грецьке слово "ἱμάτιον" (що буквально означає верхній одяг) ми зустрічаємо у Його знаменитій Нагірній проповіді в Матвія 5:38-48 (вірш 40), а пізніше — у Луки 6:27-35 (вірш 29). В обох випадках Ісус вживає поняття розлуки з одягом на тлі майбутніх гонінь. І що особливо важливо — Він підкреслює необхідність для учнів, які страждають, зберігати миролюбність і прощати кривдників. Іншими словами, «розлучитися з верхнім одягом» означає готовність йти на втрати заради збереження миру, але не відрікаючись від віри. Відповідно, і у випадку з уривком з Луки 22:36, де Ісус знову дає вказівку розлучитися з верхнім одягом у подібному контексті майбутніх гонінь, Він мав на увазі ту ж готовність Його послідовників терпіти переслідування, зберігаючи мир, а не заклик до помсти за принципом «око за око і зуб за зуб».
Висновок: вислів «продай верхній одяг» передбачає готовність християн до втрат у ситуації, коли вороги переслідують їх за віру в Христа.
Тепер розглянемо, у якому значенні Ісус у Луки 22:36 говорить про «меч». Як і у випадку з «одягом», раніше Христос також використовував поняття «меча», закликаючи учнів зберігати віру перед обличчям гонінь. Яскравий приклад — слова Ісуса в 10 розділі Євангелія від Матвія:
«Не думайте, що я прийшов принести на землю мир; я прийшов принести не мир, а меч. Бо я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку зі свекрухою. І ворогами людині стануть її ж домашні.» (Матвія 10:34-36)
Говорячи, що Він «приніс меч» Своїм служителям, Божий Син мав на увазі зовсім не буквальну зброю, якою християни нібито мають користуватися під час сімейних конфліктів. Це було б абсурдом. Очевидно, що під «мечем» Господь мав на увазі протистояння, з яким Його послідовники зіткнуться навіть у родинах. Цей висновок підтверджується іншими словами Ісуса, де замість «меча» використовується «поділ»:
«Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення. Бо відтепер у домі п’ятеро будуть поділені: троє проти двох, і двоє проти трьох. Батько буде проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки, і невістка проти свекрухи» (Луки 12:51-53)
Як можно переконатись, Ісус використовував образ «меча», щоб спонукати учнів бути готовими до духовної боротьби за істину. Тільки в таких «битвах» християнин і має брати участь. Тільки таким «воїном» він може бути. І лише таку «зброю» він завжди тримає при собі (Ефесянам 6:17; Євреям 4:12).
«Борися доброю боротьбою віри» (1 Тимофію 6:12, Новий переклад)
«Терпи страждання, як добрий воїн Ісуса Христа» (2 Тимофію 2:3)
«Але в усьому виявляємо себе як Божі служителі: у великому терпінні, в скорботах, у бідах, у тіснотах, під побоями, у в’язницях, у вигнанні..., у слові істини, у силі Божій, зі зброєю правди в правій і лівій руці, в честі та безчесті, у ганьбі та хвалебному слові» (2 Коринтянам 6:4-8)
Саме такий зміст має вислів «купи меч» у Луки 22:36 — готовність у злиднях і переслідуваннях вести духовну боротьбу за збереження віри.
Для додаткового порівняння звернемо увагу на слова Ісуса з Луки 9:23. У цьому відомому уривку Божий Син знову вживає схожий за суттю вислів, закликаючи учнів бути готовими до самопожертви заради віри:
«Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе, візьме хрест свій і йде за Мною» (Луки 9:23)
Звернімо увагу: Ісус каже прямо — «візьми хрест свій», не пояснюючи, що саме має на увазі. Проте навряд чи хтось із віруючих вважає, що Ісус закликає буквально носити з собою знаряддя страти. Контекст ясно дає зрозуміти, що мова йде про образ: самопожертву і готовність терпіти заради Христа, навіть до смерті.
Цей вислів Ісуса подібний до того, що ми читаємо в Луки 22:36: «Продай одяг свій і купи меч». Обидва вислови схожі за формою і змістом: готовність пожертвувати чимось, щоб отримати «зброю». Адже «хрест» — це теж знаряддя смерті. Але чи християни мають буквально нести хрест, щоб розпинати ворогів? Абсурд! Ісус мав на увазі зовсім протилежне.
Такий самий підхід слід застосовувати і до слів про меч. Вислів «купити меч» означає не буквальне озброєння для вбивства ворогів. Як і в Луки 9:23, суть заклику — у готовності терпіти нападки ворогів, зберігаючи віру, вести боротьбу духовну, а не фізичну.
«Бо наша боротьба не проти крові й тіла, а проти начал, проти влад, проти світоправителів темряви цього віку, проти піднебесних духів злоби» (Ефесянам 6:12)
Можливо, хтось запитає: чому Ісус сказав, що меч треба «купити»? Але в цьому немає нічого дивного. Біблія часто використовує це поняття в переносному сенсі, щоб підкреслити важливість здобуття чогось, що стосується істини:
«Купи правду і ніколи не продавай її, також придбай мудрість, повчання й розуміння.» (Прислів’я 23:23)
«Прийдіть до води, усі спраглі! Ви, хто не має грошей, прийдіть, купуйте поживу та їжте. Без грошей і без плати купуйте вино й молоко.» (Ісаї 55:1)
Ісус також вживав слово «купити» у притчах, коли доносив важливі духовні істини — про людину, яка купила поле з скарбом, або купця, який купив дорогоцінну перлину (Матвія 13:44-46). В обох випадках сенс один: щоб здобути благословення Царства Божого, слід чимось пожертвувати («все, що мав» — Матвія 13:44-46; «верхній одяг» — Луки 22:36). У притчі про десять дів також згадується «купити» — мається на увазі здобуття духовної «олії» (Матвія 25:6-9).
У іншому випадку Господь прямо радить християнам, які втратили духовну силу:
«Ти кажеш: “Я багатий, розбагатів і не маю ні в чому потреби”, але не знаєш, що насправді ти нещасний, жалюгідний, бідний, сліпий і голий. Тому раджу тобі купити в Мене золота, очищеного вогнем, щоб розбагатіти, і біле вбрання, щоб одягнутись і не показувати сорому своєї наготи, а також мазь для очей, щоб ти помазав нею очі та зміг бачити.» (Об’явлення 3:17-18)
Отже, заклик Ісуса «купити меч» цілком відповідає біблійній традиції. Ба більше, саме слово «викуп», «спасіння» Біблія вживає для опису жертви Ісуса за людство (1 Коринтянам 6:20; 7:23; Галатам 3:13; 4:5).
Отже, ми дослідили слова Ісуса в Луки 22:36, які Він сказав, наставляючи Своїх учнів: «А тепер, хто має мішок, той візьме його, також і сумку; а в кого немає, продай свою одежу і купи меч» (Луки 22:36). До якого висновку ми приходимо стосовно їхнього значення для християн? Уважне ставлення як до найближчого, так і до загального новозавітного контексту, а також розуміння очевидного миротворчого духу вчення Христа, приводить нас до однозначного висновку.
«Продати» — означає відмовитися від права на щось. «Купити» — означає здобути, зробити щось своїм. «Продати верхній одяг» — означає готовність християнина до самозречення і втрат, а «купити меч» — означає здобуття християнином становища духовного «воїна Ісуса Христа»,
який «доблесно бореться за віру», попри протистояння і гоніння (1 Тимофію 6:12; 2 Тимофію 2:3). При цьому «зброєю правди» істинного послідовника Ісуса є не буквальний меч, а «меч духовний» (2 Коринтян 6:4-8; Ефесян 6:17; Євреїв 4:12). І його «битва за віру» має на увазі не участь у буквальному смертовбивстві та війнах, а збереження стійкості та віри (Филип'янцям 1:27; 1 Фесалонікійців 3:8; Об'явлення 14:12)..
«Бо наша боротьба — не проти людей із плоті й крові, а проти... духів зла на небесах» (Ефесянам 6:12, Новий переклад. Порівняйте з Ефесянам 4:27; 6:11; Якова 4:7; 1 Петра 5:8,9)
КОМЕНТАРІЇ ЦЕРКОВНИХ ВЧИТЕЛІВ
Святитель Іоан Золотоустий. «Дві бесіди на слова: “Вітайте Прискілу й Акилу” та інше»
«Промовивши: “Хто має торбу, хай візьме її... також і суму”, Він додав: “А хто не має, хай продасть одежу свою й купить меч” (Лк. 22:36). Що це означає? Невже озброює учнів Той, Хто сказав: “Хто вдарить тебе в праву щоку твою — оберни до нього й іншу” (Мф. 5:39)? Той, Хто заповідав благословляти тих, хто проклинає, терпіти образи, молитися за гонителів, — тепер озброює учнів, та ще й одним мечем? І який у цьому сенс? Якби справді потрібно було озброїтися, то треба було б не лише меч, а й щит, і шолом, і обладунки. Справді, якби Він мав на меті це по-людському, хіба це не здавалося б смішним — одне таке веління? Навіть якби вони взяли незліченну кількість такої зброї, що могли б зробити одинадцять чоловік проти нападів і змов стількох племен, володарів, міст і народів? … Для чого ж Він це каже? Щоб вказати на змови юдеїв і те, що вони мають намір схопити Його. Але прямо Він не захотів цього сказати, а сказав натяками, аби знову не стривожити їх. Подібно як і тоді, коли сказав: “Що чуєте на вухо, проповідуйте на дахах...” — ти не розумієш це буквально, ніби слід лишити вулиці й площі та виголошувати на дахах — бо учні цього не робили. “На дахах” і “у світлі” — це про сміливість; а “на вухо” і “в темряві” — це про те, що ви чули в обмеженій частині світу, в Палестині, — розголосіть по всій землі. Отже, так слід розуміти й тут. Як і там ми розуміли “дахи” інакше, так і тут, почувши про мечі, не думаємо, що Він заповів справді купити мечі, а вказує на загрозливі змови й на те, що Йому належить постраждати від юдеїв. Це видно й із наступних слів. Сказавши: “купи меч”, Він додав: “мусить здійснитися на Мені й це написане: до злочинців зараховано” (Лк. 22:37). А коли вони, не зрозумівши, відповіли: “Ось тут два мечі”, Він сказав: “Досить” (Лк. 22:38). Але ж це було не “досить”! Бо якби Він хотів, щоб вони скористались людською допомогою, то не тільки двох чи трьох, — і ста мечів не було б досить. А якщо Він не хотів цього — то й два мечі були зайві. Але Він не пояснив цих завуальованих слів, як часто й робив. Коли Його не розуміли — залишав ці слова, дозволяючи подіям розкрити їхній сенс. Так само було й тоді, коли говорив про Своє воскресіння: “Зруйнуйте цей храм, і Я за три дні поставлю його” (Ін. 2:19). Учні тоді не зрозуміли, а що не зрозуміли — зазначає євангеліст: “Коли ж воскрес Він із мертвих, тоді й згадали вони…” (Ін. 2:22), і ще: “Бо вони ще не знали з Писання, що Йому належить воскреснути з мертвих” (Ін. 20:9)».
Свт. Феофілакт Болгарський, архієпископ Охридський. «Тлумачення на Євангеліє від Луки»
«Тож будьте пильними... і мужніми, бо потрапите в багато небезпек, на що вказує “меч”. Говорить це, звісно, не для того, щоб вони носили з собою мечі, а щоб, як я сказав, сповістити про війни та лиха і зробити їх готовими до всього... Тому Господь каже їм: відтепер носіть “торби”, тобто готуйтеся і дбайте так, наче маєте пережити голод, і купуйте “мечі” — тобто бережіть себе, ніби маєте зустріти небезпеки та війни...
Оскільки тоді вони перебували в нерозумінні, то сказали: Господи, ось тут два мечі, а Він, бачачи, що вони не зрозуміли, каже: досить, хоча насправді не було досить. Бо якби проти тих, що прийшли, треба було застосовувати людську силу, то не вистачило б і сотні мечів. А якщо потрібна не людська, а Божа допомога — то навіть два мечі були зайві. Та Господь не захотів докоряти їм за нерозуміння, а, сказавши “досить”, пішов. Це подібно до того, як і ми, коли говоримо з кимось і бачимо, що нас не розуміють, кажемо: добре, залиш це; хоча й не добре, та щоб не образити — залишаємо. Господь так зробив, бо бачив, що учні не розуміють сказаного. — Він іде далі і залишає розмову, надаючи зрозуміти сказане подальшим обставинам, так само, як колись сказав: “зруйнуйте храм цей”, а учні зрозуміли це вже після Його воскресіння (Ін. 2:19, 22)».
Свт. Василій Великий. Том 1. «Правила коротко викладені у запитаннях і відповідях»
«Бо відразу після пророцтва про меч Ісус каже Петру: “усі, хто взяв меча, від меча загинуть” (Мт. 26:52). Тож слова [Ісуса з Лк. 22:36] — не настанова, а пророцтво Господа, який передбачає, що Апостоли, забувши Господні дари та закон, наважаться взяти мечі».
Преп. Максим Сповідник. «Глави про богослов’я і домобудівництво втілення Сина Божого»
«“Продай свою одежу і купи меч” (Лк. 22:36) — тобто [Господь] каже: віддай свою плоть на труди доброчесності й мудро веди боротьбу зі пристрастями й демонами заради досягнення миру Божого. Або ж [він каже тобі]: набудь у Слові Божому ту вправність, яка, [подібно до меча], відділяє гірше від кращого (Євр. 4:12)».
Прот. Іоанн Бухарєв. «Тлумачення на Євангеліє від Луки»
«Слова торба, сума, меч треба розуміти переносно: перші два нагадують про різні потреби: голод, спрагу тощо, а меч — про різні небезпеки й лиха. Про майбутні небезпеки та лиха для Апостолів Господь говорить не прямо, а завуальовано, — щоб не налякати їх, ще не зміцнілих духом».
Єпископ Михаїл (Лузін). «Тлумачення на Євангеліє від Луки»
«Потрібно взяти і “торбу, і суму, і меч”, а якщо в когось немає останнього, то потрібно продати одяг (тобто верхній, без якого можна обійтися; пор. примітку до Мф. 5:40) і купити його. — Увесь цей текст, звісно, треба розуміти не буквально й не таємничо, а символічно й гіперболічно. Господь цими словами навіює думку про майбутні для учнів труднощі, позбавлення, лиха та про потребу або необхідність приготуватися до перенесення всього цього чи до боротьби з усім цим...
Учні були ще настільки недосконалими або ж настільки розгубленими, що не зрозуміли сенсу слів Господа про готовність до подвигів і боротьби у своєму майбутньому становищі, а зрозуміли Його слова буквально, наче Він справді говорить про мечі; й оскільки бачили, що Учителеві загрожує смерть, то й подумали, що Він говорить про захист мечами, і добродушно хваляться, що мають два мечі для захисту Учителя. — “Два мечі” проти насилля всіх Його злобних ворогів з Єрусалиму, проти сили сатани і пекла!.. Якби дозволено було уявити на божественному обличчі Спасителя світу в ті величні й тяжкі хвилини найлюблячу, лагідну усмішку, то саме така могла б бути, коли учні заявили, що мають два ножа для Його захисту. — “Досить”, відповідає їм Господь, як це робить людина, яка бачить, що її не розуміють і не зрозуміють, і, вважаючи подальшу розмову зайвою, припиняє її, не даючи слухачам зрозуміти, що вона бачить їх нерозуміння, а зупиняє словами: ну добре, добре!.. “Досить”... тобто не про те мова».
Аверкій (Таушев), архієпископ Сиракузький і Троїцький. «Керівництво до вивчення Святого Письма Нового Завіту. Чотирьохєвангеліє»
«Усю подальшу мову Господа про взяття торби й суми та купівлю ножа (або меча), звісно, треба розуміти не буквально, а символічно. Господь просто попереджає їх, що настає вкрай важкий для них період життя, і вони мають підготуватися до нього самі — їх очікують голод, спрага, лиха, ворожнеча з боку людей; якщо навіть Сам їхній Учитель буде в очах людей зарахований до злочинців, то чого ж доброго їм чекати? Апостоли, по-дитячому, зрозуміли слова Господа буквально і кажуть: “ось тут два ножі”. Бачачи, що Його не розуміють, Господь припинив цю розмову словами: “досить є”».
Прп. Пімен Великий. «Скитський патерик»
«У Євангелії написано: хто має ризу, хай продасть її і купить ніж — тобто хто живе в насолодах, той повинен залишити їх і обрати тісний шлях».
Протоієрей Андрій Ткачов. «Купи меч…»
«Меч — це Слово Боже. Про це неодноразово говорить апостол язичників — Павло. “І візьміть шолом спасіння і меч духовний, який є Слово Боже” (Еф. 6:17). І ще: “Слово Боже живе і дієве, і гостріше від усякого меча обоюдогострого” (Євр. 4:12). Якщо ми погодимось, що Господь дивився на апостолів і говорив з ними, а бачив усіх нас і звертався також до нас; якщо приймемо думку, що під мечем мається на увазі слово, то висновки самі собою напрошуються. А саме — єдиний висновок: не шкодуючи сил і засобів, озброюйтеся правильним розумінням Писання... Слова “продай свою одежу і купи меч” можуть означати те, що здобуття духовного знання пов’язане з витратами та труднощами».
Єпископ Касіан (Безобразов) «Лекції по Новому Завету. Євангеліє від Луки»
«Як розуміти слова Ісуса? Сучасні ліберальні тлумачі схильні бачити в них заклик до опору. Але подальший розвиток подій переконує нас, що Ісус не мав на увазі опір. Навпаки, спроба опору, яку чинять учні, за свідченням трьох євангелістів — і Луки серед них (ст. 49-51, пор. Мф. 26:51-54; Ін. 18:10-11) — викликає протидію з боку Ісуса... Середньовічні богослови на основі Лк. 22:38 обґрунтовували римську теорію двох мечів. Один меч — світський, інший — духовний. Обидва в руках папи. Ця теорія не має жодного стосунку до євангельського тексту. Питання, яке ми поставили, залишається без відповіді. Треба думати, що в устах Ісуса ст. 36 має значення притчі. Він повинен був показати всю тяжкість майбутніх випробувань. На апостолів обрушиться ненависть світу. З людської точки зору — перед обличчям загрози смерті — апостолам залишиться тільки одне: захищати своє життя за допомогою зброї. Але мета Ісуса — не закликати до зброї, а приготувати до страждань. Учні не розуміють, і Ісус завершує важке непорозуміння. Ίκανόν έστιν означає: досить про це. Про що ще говорити, якщо ви не розумієте? Це тлумачення ми зустрічаємо і у отців. Кирило Олександрійський у словах Ісуса чув гірку іронію. Питання ст. 49 показує, що учні залишаються при своєму нерозумінні. Лише зцілення відсіченого раба та пряме покарання Ісуса відкриють їм — і повинні відкрити сучасним ліберальним тлумачам — справжній сенс слів про мечі».
«Брюссельська Біблія», Коментар до Луки 22:36,38
«"Суму... і меч" — образні вирази, що вказують на наближення часу переслідувань і боротьби (пор. Лук.12:51).
"Досить" — апостоли зрозуміли слова Христа про меч у буквальному сенсі. Христос зупиняє їх».
«Нова Учбова Женевська Біблія», Коментар до Луки 22:36,38
«Очевидно, ці слова слід розуміти не буквально, а як заклик бути готовими у всеозброєнні зустріти майбутні небезпеки і випробування... Учні зрозуміли слова Ісуса про меч (ст. 36) буквально. У відповідь Він просить їх припинити цю розмову».
«Востановительный перевод», Коментар до Луки 22:36
«Слова Спасителя не означають, що Він хотів, щоб учні озброїлися і чинили опір, коли Його намагатимуться взяти під арешт».
«Новий Біблійний Коментар»
«Ісус знав, що тепер Йому та Його послідовникам доведеться зіткнутися з ворожістю і навіть зі смертю. Учні неправильно зрозуміли Його образну мову про наближення переслідувань і витягли зброю. "Досить", сказав Ісус, зупиняючи розмову, яку вони зрозуміли в буквальному сенсі. Їм слід було знати, що шлях Ісуса — це шлях любові, а не меча».
Райт Н. Т. «Євангеліє. Лука.
Популярний коментар»
«Вони не розуміють, що Він говорить образно, і, мабуть, думають, що Він закликає їх приготуватися до реальної битви. Коли Ісус каже: "Досить", Він не має на увазі, що для майбутніх дій досить двох мечів. Він стомлено завершує всю бесіду, в якій вони, схоже, нічого не зрозуміли».
«Пояснення на Новий Завіт і Псалтир», під ред. Ф. Грюнцвайга
«Меч: через образне слово Ісус закликає до рішучості, зважаючи на серйозність становища...
Досить: фактично Він не хоче і не повинен захищатися мечем».
В. Н. Кузнецова «Євангеліє від Луки. Коментар»
«Цей вислів залишається одним із найбільш складних у Євангелії, оскільки, якщо розуміти його буквально, він суперечить ученню Ісуса про ненасильство (6.27-29), а також забороні Ісуса використовувати зброю для Його захисту при арешті (ст. 51)... Господь не хоче сказати, що учні під час своїх місіонерських подорожей повинні будуть захищатися зброєю: Господь неодноразово натякав їм, що Сам Бог їх захищатиме, коли це буде потрібно (пор. 21.18 і ін.). Ні, Господь хоче сказати їм, що відтепер для Його учнів настануть дуже важкі часи: проти них озброїться світ, і їм потрібно бути готовими до всього. Чому учні повинні готуватися до переслідувань від світу? Тому що їхній Господь і Учитель тепер буде "записаний між злочинцями" (Іс 53:12), тобто потерпить долю злочинців. Його послідовники, зрозуміло, теж не можуть очікувати для себе нічого хорошого (пор. Мф 10:24 і ін.)». Тот, кто следует за Иисусом, должен быть вооружен, но мечом Иисуса (ср. Откр 1.16: «Из уст Его исходит обоюдоострый жалящий меч»; см. также Откр 2.12; 19.15, 21; ср. 2 Фес 2.8).
[...]
Хоча мова йдеться про духовну зброю, а не про реальні мечі, учні демонструють Ісусу два мечі. "Досить!" — відповідь Ісуса — це докір непонимаючим учням («припинимо цю розмову!»), хоча деякі коментатори бачать у цьому іронію: «О, так! Два мечі буде достатньо, щоб боротися з Сатаною та його слугами, а також з волею Бога! Адже зараз здійснюються пророчества Святого Письма!» З безжальною відвертістю в Євангелії зображено безпорадність і войовниче настроєність учнів, а також різкість, з якою Ісус перериває безнадійне обговорення».
«Тлумачна Біблія А. П. Лопухіна»
«Учні не зрозуміли слова про "меч" і думають, що Христос справді радить їм запастися мечами через загрозу небезпеки... Господь, бачачи, що вони Його зовсім не розуміють, з сумом говорить "досить", тобто припинимо цю розмову!»
Клеон Л. Роджерс «Новий лінгвістичний та екзегетичний ключ до грецького тексту Нового Завету»
«Можливо, мається на увазі: "готуйтеся до важких часів"»
Уільям МакДональд «Біблійні коментарі для християн»
«Що мав на увазі Спаситель, коли велів учням купити меч? Очевидно, що Він не мав на увазі, щоб вони використовували меч як зброю для нападу на інших людей. Це порушувало б Його вчення в таких уривках, як [Ін 18:36; Мф 26:52; Мф 5:44; Мф 5:39; 2Кор 10:4]»
