На початку хочу сказати, що БУДЬ-ЯКА людина, яка читатиме Біблію незалежно і не спираючись на жодні догмати, ніколи не додуматься, що Бог — це якась трійця… Цьому не вчили ні Ісус, ні Апостоли. Після того, як хтось придумав трійцю, почали підбирати вірші під цю трійцю… Тож давайте зануримося в історію та поміркуємо, ХТО і НАВІЩО придумав трійцю.
На початку хочу нагадати, що всі правителі цього світу, особливо диктатори, спираються на релігію. За допомогою своїх вірних священиків можна легко керувати розумами людей. Отже, перенесемося в 2-3 століття. Панівною релігією було язичництво. Але християнство стрімко поширювалося і вже на початку 4 століття кількість християн і язичників, за оцінками деяких істориків, зрівнялася. 50 на 50! Також потрібно врахувати, що з появою християнства багато язичницьких пастирів намагалися розповісти своїм парафіянам, що, мовляв, у християн теж багатобожжя, тільки боги називаються інакше… Але це ніяк не впливало на християн, які вірили в єдиного істинного Бога Єгову і прийняли Його Сина Ісуса Христа.
Для язичницького диктатора Константина рівність християн і язичників була катастрофою! Після багатьох роздумів було вирішено скликати Нікейський собор. Для чого? Звісно ж, Константину було глибоко байдуже до християнських цінностей. Замисел був один — об’єднати християнство і язичництво. Але язичництво — це багатобожжя, а християни вірили в Єдиного Бога Єгову. Тому спочатку вирішили скликати собор і показати, що християнство теж багатобожжя. Зібрали єпископів з різних кінців. І ТЕПЕР НАЙГОЛОВНІШЕ, ПРО ЩО МОВЧАТЬ СУЧАСНІ ЦЕРКВИ — УСІХ ЄПИСКОПІВ, ЯКІ НЕ ЗАХОТІЛИ ПІТИ НА ПОВОДКУ В КОНСТАНТИНА, А ЇХ БУЛО БІЛЬШЕ ПОЛОВИНИ, ПРОСТО НА СОБОРІ АРЕШТУВАЛИ І ВІДПРАВИЛИ У ЗАСЛАННЯ (ЩО БУЛО РІВНОСИЛЬНО ВБИВСТВУ). ЇХ НАЗВАЛИ ЄРЕТИКАМИ І АРІАНАМИ. Решта, звісно, злякалися і проголосували так, як звелів Константин. Так у християнстві спочатку з’явився бог-отець, рівний богу-сина, а вже пізніше зробили третім богом бога-духа. Оскільки християни вірили в одного Бога, їм розповіли, що це і є один Бог, але… в якихось трьох особах… трійця… Як це зрозуміти, звісно, ніхто не розумів, але це й не було важливим. У ті далекі часи людям легко було щось навіювати.
Сам Константин оголосив себе християнином (хоча йому було глибоко байдуже до релігії). ГОЛОВНЕ, ЩО ТЕПЕР У НЬОГО БУЛО НА КОГО ПОКЛАСТИСЯ. А СПРОБУВАВ БИ ХТОСЬ ІЗ ЙОГО ОТОЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧИТИ ЙОМУ… РЕЗУЛЬТАТ, ДУМАЮ, ВСІ РОЗУМІЮТЬ.
На жаль, така практика продовжується й до сьогоднішнього дня. Правителі-диктатори намагаються спиратися на якусь одну релігію, а інших переслідують, кидають до в’язниць, а іноді й вбивають.
