Які обвинувачення Сатани висунуті проти Єгови, і чому вони всі безпідставні ?

 Які обвинувачення Сатани висунуті проти Єгови, і чому вони всі безпідставні ?

У Біблії показано, що Сатана виступив із серйозними обвинуваченнями проти Єгови Бога, які стали основою всієї духовної боротьби. Розгляньмо їх:

Ентронізація Христа

 Ентронізація Христа — це образна подія, коли Ісус отримує царську владу на небесах після воскресіння та вознесіння. Це не момент Його народження або хрещення, а саме момент, коли Його Бог "садить праворуч Себе", тобто дає Йому владу царя (Пс. 110:1; Дії 2:33–36).

Слово «enthrонізація» (від англ. enthronement, лат. in thronum – «саджати на трон») означає вступ на трон, офіційне визнання чи проголошення царювання.

📖 У богословському контексті:

Ентронізація Христа — це образна подія, коли Ісус отримує царську владу на небесах після воскресіння та вознесіння. Це не момент Його народження або хрещення, а саме момент, коли Його Бог "садить праворуч Себе", тобто дає Йому владу царя (Пс. 110:1; Дії 2:33–36).

Простими словами:

Ентронізація Христа — це момент, коли Бог зробив Ісуса не просто Спасителем, а Царем, поставивши Його над усім творінням.

ТІЛЕСНЕ ВОСКРЕСІННЯ

 ТІЛЕСНЕ ВОСКРЕСІННЯ, характерну для юдаїзму, а безсмертя душі, властиву грецькому мисленню.

Воскресіння мертвих визнавалося єдино можливою відповіддю Нового Завіту на питання про посмертну долю. Всі ідеї, пов'язані з безсмертям,  відносяться до особливостей грецького погляду на життя після смерті.

Різне ставлення до тварного світу (явно позитивне в юдаїзмі і песимістичне в грецькій філософській думці) і до смерті, яка бачилася багатьом грецьким мислителям як ворота у вічність, звільнення душі від проблем і жахів життя в цьому світі. Для юдеїв же і християн вона бачиться як страшний ворог, оскільки після смерті людина не набуває безсмертя, але дійсно вмирає.

Крім того, в антропологічному сенсі відносини між душею і тілом в Новому Завіті не є настільки суворим протиставленням або дуалізмом, властивим грецькій свідомості.

Для грецького мислення, душа, по суті, безсмертна, тому людина набуває нового вічного існування безпосередньо після смерті. Для християн же безсмертя досягається через воскресіння мертвих як новий творчий акт Бога, початок якому покладено через воскресіння Христа.

У підсумку, примирення грецької ідеї безсмертя душі і новозавітної ідеї ТІЛЕСНОГО ВОСКРЕСІННЯ не представляється можливим.

_______

Кульманн О. Безсмертя і воскресіння, смерть у західному світі: Дві суперечливі течії думки // Збірник чотирьох Інгерсоллських лекцій. / За ред. К. Стендаля. - N.-Y.: 

Macmillan, 1965. - P. 9-47. Вперше цей матеріал був опублікований англійською мовою

Що означає слово «Господь»?

 У Новому Завіті Ісус називається Господом. І Бог також називається Господом. То чи означає це, що Ісус є Богом лише через цей титул? Відповідь — звісно, ні. Це саме по собі не робить Його Богом. Давайте розглянемо це глибше.

Передусім потрібно знати, що кожного разу, коли слово «Господь» з’являється у Новому Завіті, воно є перекладом грецького слова «куріос».

Що воно означає? «Куріос» — це чоловічий титул, що виражає повагу та означає особу, яка займає певне становище у суспільстві. Це слово вживається в Новому Завіті дуже часто. Воно позначає людину, яка має владу чи авторитет. Це може дещо збивати з пантелику, адже Ісус називається Господом, і Бог теж називається Господом.

Однак у першому столітті це нікого не бентежило. Чому? Тому що слово «Господь» (тобто «куріос») було загальновживаним терміном для позначення особи, що має владу над вами. Це слово можна порівняти з нашим «начальник» або навіть «капітан» — наприклад: «Ей, капітан!»

Отже, «господь» — це була відома форма звернення до того, хто має владу. Або ж це було просто формою ввічливого звернення.

Наприклад, якщо я зустрічаю незнайомця й хочу щось запитати, я кажу: «Вибачте, пане». Чи означає це, що він шляхетного походження або має особливу владу? Звісно ж, ні. Це просто ввічливе звернення. Навіть якщо ця людина є поганою, я все одно можу назвати її «паном».

Так само було зі словом «Господь». У першому столітті воно вживалося як ввічливе або шанобливе звернення. То чому ми не бачимо цього в Біблії? Через перекладачів.

У багатьох англійських (та інших) перекладах Біблії перекладачі передавали слово «куріос» як «Господь» лише тоді, коли йдеться про Ісуса Христа або про Бога. В інших випадках — перекладали по-іншому, наприклад — «пан», «хазяїн», «власник».

Через це і виникає плутанина. Адже у Новому Завіті є багато прикладів вживання цього слова щодо людей. Давайте розглянемо деякі з них — щоб уявити, як чув би Новий Завіт звичайний читач у І столітті.

Очевидно, що Бог називається Господом — наприклад, у Євангелії від Матвія 1:20. Ісус також називається Господом — наприклад, Матвія 7:21. Але слово «Господь» уживається і щодо інших людей. Наприклад, власники виноградників, землі чи майна також називалися «господами» (Матвія 20, Марка 12, Луки 20, Галатів 4:1). Там слово «куріос» перекладено як «хазяїн» або «пан», а не «Господь».

У Марка 13:35 читаємо: «Пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому…» — але грецьке слово тут знову «куріос».

Рабовласників також називали господами, бо вони мали владу над рабами (Матвія 10:24). Чоловіків називали господами їхні дружини — як у 1 Петра 3:6, де Сара називає Авраама «господином». У Євангелії від Матвія 21:30 син звертається до батька: «Іду, господине» — знову куріос.

Слово куріос було дуже поширеним і мало багато значень: від «власника» до просто ввічливого звертання.

Єлліни звернулися до Филипа: «Пане, хочемо побачити Ісуса» (Івана 12:21) — і знову вжито куріос. Марія Магдалина говорить садівникові: «Пане, якщо ти виніс Його...» (Івана 20:15). Корнилій називає ангела «паном» (Дії 10:4), Іван називає одного зі старців «паном» (Об’явлення 7:14).

Римського імператора теж називали «куріос». У Дії 25:26 Фест говорить Агріппі про Цезаря: «…немаю нічого певного написати про нього господу» (в оригіналі — куріос). Релігійні лідери називали Пилата «господином» у Матвія 27:63.

Отже, якщо б усі випадки вживання слова куріос були перекладені послідовно — як «пан» або «господар» — то не було б плутанини. Дуже багато людей у Новому Завіті названо «господами». Це було загальне звернення до авторитетної особи.

І саме тому апостол Павло у 1 Коринтян 8:5 пише: «Бо хоч є так звані боги — чи то на небі, чи на землі, — (як є багато богів і багато панів)...».

То чому Ісус називається Господом? Тому що Він має владу. Йому дана вся влада на небі й на землі. Але це не означає, що тільки завдяки слову «Господь» Ісус автоматично є Богом. Так само, як і Марія Магдалина, називаючи садівника «паном», не вважала його Богом.

Тож тепер ви знаєте, що слово «Господь» у Новому Завіті має ширше значення, ніж ми звикли думати. Це допоможе уникнути непорозумінь при читанні Писання.

ЩО ТАКЕ ПАСХА?

 

Що таке Пасха? Як відзначати це свято? І що є символами цієї події?

У народі Пасха асоціюється з пасками, яйцями та шашликами під горілку. Але про паски й яйця нічого не написано в Біблії. Звідки ж вони з’явилися в християнській традиції?

Що означають слова Ісуса «купи меч»? (Луки 22:36)

Що означають слова Ісуса «купи меч»? (Луки 22:36)

Церковне тлумачення «...купить меч» Луки 22:36-38

Загальне тлумачення усіх згаданих церковних коментаторів до Лк. 22:36–38 про слова Ісуса:
«...а хто не має, нехай продасть одежу свою і купить меч»:

Що означають слова Ісуса "купи меч" ? (Луки 22:36)

 Головні думки з розбору слів Ісуса: «продай одежу свою і купи меч» (Луки 22:36)

Дізнайтесь більше:  Что значат слова Иисуса «купи меч»? (Луки 22:36) 

Що Біблія говорить про дух людини та тварин. Чи має він безсмертя?

Якщо дух безсмертний, то він повинен бути безсмертним і у тварин? Але Писання говорить нам зовсім інше.

«Душа» — живое существо, человек или животное; жизнь личности...

 «Душа» — живое существо, человек или животное; жизнь личности, наделённой разумом; другие значения...

Чи можна християнину кров'янку ?

Що говорить православна Церковь відносно вживання крові (кров'янки) мирянами(прихожанами, християнами) в їжу?

Правило 63 Святых Апостолов

Аще кто епископ, или пресвитер, или диакон, или вообще из священного чина, будет ясти мясо в крови души его, или звероядину, или мертвечину: да будет извержен. Ибо сие закон запретил. Аще же сие соделает мирянин: да будет отлучен (Деян. 15:29).

Это правило выражает в форме закона предписание Св. Писания, воспрещающее христианам употреблять в пищу то, что уже было раньше воспрещено Моисеевым законом (Деян. 15:20, 29; Лев. 17:14, 15), причем повелевает духовное лицо, уличенное в употреблении в пищу крови или мертвечины, извергнуть из священного сана, а мирянина – отлучить от св. причащения. Это предписание строго исполнялось всей церковью, как восточною, так и западною, о чем имеется много свидетельств у отцов и учителей церкви 282. В православной церкви это соблюдается и поныне 283. Главное в этом правиле – воспрещение употреблять в пищу кровь животных.

ДОВІРЯЙТЕ СЛОВУ БОЖОМУ

 

ДОВІРЯЙТЕ СЛОВУ БОЖОМУ

Наближаючись до кінця свого життя, Павло пише своєму молодому учневі Тимофію, що все Писання натхнене Богом. Дозвольте цьому проникнути у вас: слова Біблії виходять із самого подиху Бога.

Ця книга не схожа на жодну іншу, і ці слова — не такі ж, як інші слова. Ці слова сповнені життя, сили та благодаті. Ці слова можуть змінювати життя і змінювати вічність. Ці слова - власні слова Бога.

Сьогодні є так багато слів: у листах електронної пошти, у Твіттері, у Фейсбуці, газетах, журналах, книгах, на радіо, телебаченні і навіть у повідомленнях, які потрапляють до спаму. Так багато слів, але всі вони людські слова. Слова Біблії – це слова Бога, натхненні Духом Божим. Нам необхідно чути їх, читати їх і слідувати їм.

Джефф Уеллс пише: «Неможливо передати, яке велике значення ця книга має для мене. Більше сорока років я приділяв час тому, щоб убирати (впитывать) ці слова день у день, і це було для мене найдорожчим на світі. Бог відкривав мені Себе. Він показав мені, хто він і хто я. Він показав мені природу життя, істину та реальність. Він зустрівся зі мною. Він надихав мене. Він скеровував мене. У найтемніші моменти мого життя, коли я відчував себе розбитим, спустошеним, коли я не був упевнений, що впораюся, Біблія була тією скелею, на якій я міг стояти, твердою основою серед життєвих бур».

Цю книгу неможливо замінити. Для цієї книги немає заміни. Авраам Лінкольн одного разу написав: «Я переконаний, що Біблія є найкращим подарунком, яким Бог колись наділив людину. Все найкраще від Спасителя світу передається нам через цю книгу. Багато разів я відчував спонукання опуститися на коліна, будучи цілком переконаний у тому, що мені більше нема куди йти».

Щодня залишайтеся наодинці з Богом та відкритою Біблією. Вдихайте ці слова: слова істини, слова правди, слова надії, слова життя. Слова, натхненні Богом.

Магія заборонена Законом Божим

 Магія заборонена Законом Божим, а в книзі Вихід сказано: "Ворожеї не залишай у живих".

Монотеїзм як принцип релігійної системи євреїв з біблійних часів не допускає... практику ворожок.

У книзі Повторення Закону ця заповідь підкреслює контраст між тим, що наказано синам Ізраїлю, і панівними в язичників магічними обрядами: "Коли ввійдеш у землю, що її дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися робити мерзоти, що робили народи ці: Не повинен перебувати в тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, ворожка, чаклун, чародій, чародій, що викликає духів, чародій, що допитує мертвих, бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це...".

Згадайте праведного Йова. Що він використовував від нападок Сатани на нього? 

Хіба амулети? Ні, такого ми не зустрічаємо. 

Йов залишався вірним заповідям Бога, які він знав і черпав силу та підтримку. Йов витримує випробування, і Сатана виявляється осоромленим.

Незважаючи на існування різноманітних амулетів і заклинань від демонів, найкращим способом захисту від них завжди вважалося точне дотримання Закону (зі Святого Письма)

Яг. Чому в Біблії часто вживається слово «Яг»?

Односкладова форма Божого імені, «Яг», зазвичай використовується, щоб передати сильні почуття у словах хвали Богу, в піснях, молитвах і благаннях. Ця форма загалом вживається для висловлювання радості з нагоди перемоги чи визволення або для визнання могутньої сили Бога. У Біблії є багато прикладів такого вживання цієї форми. Вислів «Вихваляйте Яг!» («Алілуя!») в Псалмах використовується як славослів’я, тобто прославлення Бога. Вперше цей вислів вжито в Псалмі 104:35. В інших псалмах його можна побачити лише на початку (Пс 111, 112), іноді далі в тексті (135:3), часом у кінці (Пс 104, 105, 115—117), а деколи на початку і в кінці (Пс 106, 113, 135, 146—150). У книзі Об’явлення небесні створіння, вихваляючи Єгову, кілька разів повторюють цей вислів (Об 19:1—6).

Форма «Яг» також вживається у піснях хвали і благаннях до Єгови. Прикладом цього є пісня Мойсея про визволення (Вх 15:2). У піснях, які записав Ісая, для підсилення вжито обидві форми: «Яг Єгова» (Іс 12:2; 26:4). Після того як Єгова зцілив Єзекію від смертельної хвороби, той поетично висловив свої почуття, повторюючи слово «Яг» (Іс 38:9, 11). У книзі Псалмів мертві, які не можуть вихваляти Яг, протиставляються тим, хто прагне славити його все своє життя (Пс 115:17, 18; 118:17—19). В інших псалмах слово «Яг» вживається в контексті вдячності Богові за визволення, захист і виправлення (Пс 94:12; 118:5, 14).

Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння» (2025)