17.10.21

ОДНОГО РАЗУ ВРЯТОВАНИЙ, НАВІЧНО ВРЯТОВАНИЙ?

 


Що говорить Біблія з цього приводу?

Діти Бога можуть грішити. Відпадання від благодаті [незаслуженої доброти]. Біблія показує, що діти Божі можуть грішити:
«Якщо ми стверджуємо: «Ми не маємо гріха», то вводимо самі себе в оману і правди немає в нас. Якщо ж ми зізнаємо́сь у гріхах, то він простить їх та очистить нас від усякої неправедності, бо він вірний і праведний.»(1 Івана 1:8, 9)
«Дітоньки мої, пишу це вам, щоб ви не вчинили гріха. А якщо хтось і згрішить, то ми маємо помічника — Ісуса Христа, праведника, який перебуває з Батьком.» (1 Івана 2:1)
Бог каже Пророку Єзекіїлю:
«Та душа, що грішить, помре...» (Єзекіїля 18:20)
І далі Бог додає:
«Якщо ж праведник відкине праведність та буде чинити зло, буде робити всю гидоту, яку роблять грішники, то хіба він буде жити? Не згадається жодне з його праведних діл. За невірність і за гріх, який чинить, він помре. … Якщо праведник відкине праведність та буде чинити зло і за це помре, то він помре, бо поводився неправильно.» (Єзекіїля 18:24,26)
Ті, хто «практикують діла плоті, Царства Божого не успадкують» (Галатам 5:19—21)
Вибрані, які грішать і вмирають у гріхах (або в гріху), не можуть бути «врятовані навічно»:
«Тож він знову промовив: «Я відходжу, і ви будете шукати мене, але все одно помрете у своєму гріху. І, куди я йду, ви прийти не зможете».» (Івана 8:21)
«Що ж до боягузів і тих, хто не має віри, мерзенних через свою нечистоту, вбивць, розпусників, тих, хто займається спіритизмом, ідолопоклонників та всіх обманщиків, то їхня частка — озеро, що палає вогнем і сіркою. Це означає другу смерть».»(Об’явлення 21:8)
Відпасти від благодаті і Христа
Далі, той, хто прийняв благодать[незаслуженої доброти], може «відпасти від незаслуженої доброти»:
«Ви відділені від Христа, — я звертаюсь до тих людей, які прагнуть, щоб їх визнали праведними на основі закону, — ви покинули його незаслужену доброту.» (Галатів 5:4).
Подібний уривок в Євангелії від Івана говорить, що обраний може бути «відрізаний від Христа»:
«Я — правдива виноградна лоза, а мій Батько — виноградар. … Хто ж не перебуває в єдності зі мною, той подібний до гілки, яку викидають, і вона засихає. Такі гілки збирають, кидають у вогонь, і вони згоряють.» (Івана 15:1,6)
Так як порятунок відбувається по благодаті, і «кожен духовне благословення» є у Христі, тоді той, хто відпав від благодаті і був відрізаний від Христа, не може бути «врятованим навічно»:
«оживив нас разом з Христом, коли ми були мертвими через проступки, — а врятовані ви завдяки незаслуженій доброті. … Завдяки цій незаслуженій доброті ви були врятовані через віру, і це не ваша заслуга, а Божий дар.» (Ефесян 2:5,8)
В Біблії є безліч віршів, які говорять про тих, хто відійшов від Божої милості. Наприклад Адам і Єва, будучи Божими дітьми по створенню, впали в гріх.
Апостол Павло попереджає, що заново народжені діти Божі все ще можуть також бути обмануті Сатаною як Адам і Єва:
«Але боюсь, щоб — як це сталося з Євою, яку підступно спокусив змій, — ви у своєму мисленні не піддалися зіпсуттю і не втратили щирості й чистоти, які маєте виявляти перед Христом.»(2 Коринфян 11:3)
Ізраїльтяни, були дітьми Божими, але потім відпали і зараз є попередженням для всіх християн, щоб «обрані» - «були уважними, щоб теж не відпасти, як відпали свого часу ізраїльтяни»:
«Тому з усіх сил намагаймося ввійти у цей відпочинок, щоб ніхто не пішов таким же шляхом непослуху.» (Євреїв 4:11)
Юда був апостолом, одним з тих, хто був дан Христу, проте він теж відпав:
«...адже Юда знехтував цим і пішов своїм шляхом»(Дії 1:24, 25).
Апостол Петро говорить про таких людей, які були куплені Господом, «уникли опоганення цим світом» і «дізналися шлях праведності», але залишили «правильний шлях» і «відпали»:
«І справді, якщо завдяки точному знанню про Господа й Спасителя Ісуса Христа, вони звільнились від мерзот світу, а потім знову втягуються в те саме і дозволяють себе перемогти, то останнє для них гірше від першого. Ліпше б вони взагалі не отримали точного знання про шлях праведності, ніж, здобувши його, відвернулися від переданої їм святої заповіді. На них сповняються слова правдивого прислів’я: «Пес повертається до своєї блювоти, а вимита свиня йде качатися в багні».»(2 Петра 2:20—22)
Тому обрані, повинні намагатися не заплутується в мерзоті цього світу. Повинні, виконувати заповіді. Чи не повинні повертатися назад до мерзоти світу. А також повинні робити, більш твердим своє покликання та обрання!
«Отож, брати, робіть усе можливе, щоб триматися свого покликання та вибрання. Продовжуючи робити все це, ви ніколи не впадете» (2 Петра 1:10)