01.01.22

Коли народився Ісус, між 6 та 4 роком до н.е., чи 2 року до н.е ?

Мільйони людей у ​​всьому світі відзначають Різдво 25 грудня, а в деяких країнах – 7 січня.

Зокрема, в Україні Різдво у січні святкує понад 70% людей, а у грудні – 4%.

Проте більшість учених погоджується, що Ісус народився не в цей день або навіть не у 1 році нашої ери, пише Live Science.

Дотепер ніхто не знає точно, коли народився Ісус, однак існує одна з найпоширеніших версій, що Ісус народився між 6 роком до н.е. і 4 р. до н.е. Чи дійсно це так? Тож, пропоную дослідити цю версію.


Ця думка частково базується нібито на біблійній історії про царя Ірода Великого. 

Намагаючись знищити Ісуса, він наказав вбити всіх немовлят чоловічої статі у віці до 2 років, які жили в околицях Вифлеєму. 

Це сталося незадовго до власної смерті Ірода, про дату якої досі сперечаються. 

Хоча Біблія не повідомляє точної дати народження Ісуса, але каже, що він народився «за днів царя Ірода» (Матвія 2:1). Багато знавців Біблії вважають, що Ірод помер у 4 році до н. е. і що Ісус народився перед цим, можливо, аж у 5 чи 6 році до н. е. Свій висновок щодо смерті Ірода вони базують на повідомленнях історика першого століття Йосифа Флавія*.

Згідно з Йосифом Флавієм, перед самою смертю Ірода відбулося затемнення Місяця. Знавці Біблії вказують на часткове місячне затемнення 11 березня 4 року до н. е. як на доказ того, що Ірод помер того року. Проте 1 року до н. е. 8 січня було повне місячне затемнення, а 27 грудня — часткове. Ніхто не може сказати, чи Йосиф Флавій мав на увазі одне із затемнень 1 року до н. е. чи затемнення 4 року до н. е. Отже, неможливо використати слова Йосифа Флавія, щоб точно визначити рік Іродової смерті. Навіть якщо б це й було можливо, ми все ще не могли б визначити, коли народився Ісус.

Найсильніший доказ про час народження Ісуса Христа міститься в Біблії. Натхнений опис свідчить, що Ісусів двоюрідний брат Іван Хреститель почав свою діяльність як пророк у 15-й рік римського імператора Тіберія Цезаря (Луки 3:1, 2). Світська історія підтверджує, що Тіберія проголосили імператором 15 вересня 14 року н. е., отже 15-й рік його правління мав тривати від осені 28 року н. е. до осені 29 року н. е. Іван почав своє служіння у цей час, а Ісус, очевидно, почав служіння через шість місяців (Луки 1:24—31). Цей, а також інші докази, відносять початок Ісусового служіння на осінь 29 року н. е.* Біблія каже, що, розпочинаючи своє служіння, Ісус «мав років із тридцять» (Луки 3:23). Якщо йому було 30 років восени 29 року н. е., значить, він [Ісус Христос] народився в першій половині осені 2 року до н. е.


Як краще вшановувати Бога і Христа

У Біблії сказано, що Ісус Христос прийшов для того, щоб «дати душу свою як викуп за багатьох» (Матвія 20:28). Ісус дозволив, аби його стратили, він охоче віддав своє життя за наші гріхи. Деякі люди, можливо, бажають вшановувати Христа, вважаючи, що це можна робити протягом різдвяних і новорічних свят. Однак, як ми вже розглянули, сучасне Різдво і Новий рік не мають майже нічого спільного з Христом і беруть свій початок в язичницьких святкуваннях. Також, хоча ці "свята" здаються декому дуже привабливими, вони наскрізь просякнуті комерційним духом. Крім того, слід визнати, що "різдвяні свята" часто пов’язані з ганебною поведінкою людей, яка зневажає Бога і Христа.


Що ж робити тим, хто намагається догоджати Богові?

 Їм не слід сліпо дотримуватися людських традицій, які, можливо, й допомагають комусь почуватися віруючим, але суперечать біблійним вченням. Натомість щирі люди намагатимуться знайти правильний спосіб, яким треба шанувати Бога і Христа. У чому ж полягає цей правильний спосіб і що треба робити нам?

На це запитання відповідає сам Христос: 

«Щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3). 

Отже, справді щирі люди намагаються пізнавати, як саме потрібно віддавати шану Богу та Христу. Також ці люди стараються жити відповідно до набутих знань — і не лише певний період у році, а щоденно. БОГУ ДУЖЕ ПРИЄМНО бачити з боку людей такі щирі зусилля, які можуть привести їх до вічного життя.