Як перші християни ставилися до святкування днів народження?
«Постійно переконуйтеся, що приємно Господу» (ЕФЕСЯН 5:10).
З чого починається життя кожної людини? З того дня, коли вона народилася. Саме цей день ми святкуємо як «День народження». Без перебільшення можна сказати, що це найпоширеніше свято на землі. День народження відзначають люди різних країн, віку та релігій. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, коли люди почали відзначати цей день як свято?
Існує кілька версій, які намагаються відповісти на це питання. Ми не будемо описувати їх усі, а лише зосередимося на основних думках.Язичники надавали велике значення чорній магії, яка відігравала важливу роль у їхньому повсякденному житті. Особливо їх хвилювали два моменти: народження людини та її смерть. На думку язичників, день народження робив людину беззахисною перед темними (невидимими) силами чи духами, які могли захопити її душу. Темні сили асоціювалися з незнайомими людьми чи випадковими зустрічними; щоб захиститися від їхнього впливу, потрібно було оточити себе рідними чи близькими. Тому день народження почали святкувати в колі родини та друзів, аби уникнути небезпеки. Чим більше було близьких людей, тим меншою була загроза темних сил. Також вважалося, що свято має бути дуже шумним і веселим — це відлякувало злих духів.
Традиція святкувати день народження закріпилася у християнському світі після поширення історії про Різдво Христове. За аналогією з принесенням дарів немовляті волхвами, почали вітати й дарувати подарунки з нагоди народження нової людини. Таким чином язичницька традиція трансформувалася у християнську й стала частиною історії людства.
У Давній Греції та Римі святкували дні народження богів. Дослідники вважають, що звичай задувати свічки на іменинному пирозі пов’язаний із святкуванням дня народження богині Артеміди в Греції. Свічки символізували світло Місяця. Багаті римляни започаткували традицію одягати святковий одяг у день народження, приймати привітання та пригощати гостей. Цікаво, що найпопулярнішими подарунками були вірші й пісні, складені гостями. Простий народ перейняв цю традицію у II столітті до нашої ери.
У Середньовіччі (V–XVI ст.) з XII століття дати народження дітей почали записувати в церковних книгах і вважали це приводом для святкування. Діти на день народження отримували подарунки та задували свічки на торті. Історики вважають, що саме тоді з’явилася традиція загадувати бажання при задуванні свічок.
Раніше вже згадувалося, що християнська церква негативно ставилася до святкування днів народження. Лише в роки Реформації (XVI–XVII ст.) ситуація змінилася, і позиція церкви щодо днів народження значно пом’якшилася. Першою європейською країною, де день народження перетворився на урочисте свято, стала Німеччина. Справді загальноприйнятим та традиційним святом день народження став лише у XX столітті.
