Життя в Біблії ідентичне по суті зі створеним nephesh - яке зазвичай перекладається словом "душа", а нерідко і словом "життя", чи інакше, залежно від контексту. Вперше це слово зустрічається у старозавітній розповіді про другий великий етап Божого творіння. «І створив Бог риб великих і всяку душу тварин [...] (Бут. 1:21). Слово «тварин» у цьому вірші відповідає давньоєврейському chay, яке також перекладається як «життя» і має низку інших еквівалентів.
Біологічне життя, або «душа» (Бут. 2:7), — не просто надзвичайно складна структура неживих хімічних систем, що відтворюються, якими є рослини; на це вказує факт, що для її створення був потрібний особливий творчий акт Бога, потрібно було докласти ту ж могутню силу, яка викликала до існування Всесвіту простору-маси-часу в Бутті 1:1.
Nephesh пов'язують також із «диханням життя». Розповідаючи про створення людського тіла, Писання каже: «...Єгова Бог... вдунув в обличчя [Адама] дихання життя, і людина стала душею [nephesh] живою» (Бут. 2:7)
Писання вказує на дуже важливу відмінність тварин, що володіють життям у справді біблійному значенні. «Душа тіла в крові» (Лев. 17:11; див. також Бут. 9:3-6).
Важливість серця в системі кровообігу також передбачена в Приповістей 14:30: «серце — життя для тіла». У цьому вірші "життя" - це, швидше, chay, ніж nephesh. Система серця - кров є неодмінною основою кожної душі живої (chay nephesh), створеної Богом (Бут. 1:21).
Звичайно, рослини не мають органів кровообігу (хоча зовні може здатися, що існує аналогія між соком рослин і кров'ю), і вони, отже, не є істинно живими істотами в біблійному сенсі; і тому вважатимуться, що вони насправді немають «крові», яка визначає життя з погляду Біблії.
Величезне духовне значення крові в Біблії, особливо пролиття крові, побічно виводиться з її природно-наукового значення. Оскільки кров підтримує фізичне життя, доречно зробити кров символом духовного життя. Смерть була божественним покаранням за гріх з часів Адама, і остаточною смертю буде «смерть друга» - вічне відлучення від Бога в огненному озері* (Об. 20:14-15) порятунок від покарання смертю вимагає щонайменше жертовного пролиття невинної крові, коли життя безгрішного заступника пропонується в жертву життя винного грішника. Але безгрішної людської крові не існує, тобто її немає ні в кого, крім однієї людини — людини досконалої, Господа Ісуса Христа. Бог дозволяє покривати гріх кров'ю лише деяких придатних для жертви тварин. Але оскільки тварини не мають моральності, вимога пролиття невинної крові може бути виконана лише символічно, і до того ж лише у випадку, якщо використовуються тварини без вади».
Кров биків та козлів могла символізувати духовне життя, але ніяк не могла дати це духовне життя, оскільки не могла відвести гріх. Як кров відносить відходи і дає харчування, воду і повітря, необхідні для життя тіла, так і кров Христа відводить гріх і приносить хліб життя – воду живу і Дух Божий – тому, хто приймає Його вірою та ділами.
___
*вогняне озеро - це символічне озеро представляє вічне покарання — знищення назавжди (2 Фессалонікійців 1:9).
