«Слово було богом» (Івана 1:1,2) Хома ж вигукнув: «Мій Господи, мій Боже!» (Івана 20:28) «Слово було божественним [чи «богоподібним»]». Вживаючи цей вислів, Іван вказує на характерну особливість або природу «Слова» (грецькою го ло́ґос; див. коментар до слова Слово у цьому вірші), тобто Ісуса Христа. Як первонароджений Божий Син, через якого Бог створив усе інше, Ісус займає особливе становище, тож його — Слово — справді можна назвати «богом; божественним; богоподібним; божественної природи». Багато перекладачів віддають перевагу варіанту «Слово було Богом», прирівнюючи Слово до Всемогутнього Бога. Однак Іван зовсім не мав на увазі, що «Слово» і Всемогутній Бог — одна особа. Для такого висновку існують вагомі підстави. По-перше, попередня частина речення і наступне речення чітко вказують на те, що «Слово» було «з Богом». Також у грецькому тексті слово тео́с тричі вживається у віршах 1 і 2: у першому і третьому випадку перед цим словом стоїть означений артикль, а в другому випадку артикля немає. Чимало вчених погоджуються з тим, що відсутність означеного артикля перед другим тео́с має істотне значення. В цьому контексті слово тео́с, перед яким стоїть артикль, вказує на Всемогутнього Бога. А тео́с без артикля у граматичній конструкції, що вжита у вірші, має кваліфікативне значення та описує природу «Слова». Тому ряд перекладів Біблії англійською, французькою, німецькою та іншими мовами передають цей вислів подібно до «Перекладу нового світу» і містять думку про те, що «Слово» було «богом; божественним; божественної природи; богоподібним». Такий погляд також віддзеркалюють стародавні переклади Євангелія від Івана саїдським і бохайрським діалектами коптської мови (ймовірно, зроблені у III і IV століттях н. е.). У них перше і друге слово тео́с в Ів 1:1 передано по-різному. Ці переклади підкреслюють природу «Слова», показуючи, що воно було подібним до Бога, і не роблять його рівним Батькові, всемогутньому Богу. З цим віршем узгоджуються слова з Кл 2:9, де сказано, що в Христі «з усією повнотою втілена Божа природа». А згідно з 2Пт 1:4, навіть Христові співспадкоємці мали «прилучи[т]ися до Божої природи». Крім того, у Септуагінті грецьке слово тео́с («Бог») зазвичай вживається як відповідник єврейських слів ел та елогı́м, основне значення яких — «Могутній; Сильний». Ці єврейські слова використовуються щодо всемогутнього Бога, інших богів, а також людей. (Див. коментар до Ів 10:34.) Те, що Слово назване «богом», або «могутнім», узгоджується з пророцтвом Іс 9:6, де передрікалося, що Месія буде названий «Могутнім богом» (не «Всемогутнім Богом») і що він стане «Вічним батьком» усіх, хто житиме під його правлінням. Ревність його Батька, «Єгови, Бога військ», здійснить це (Іс 9:7).
Тут Іван має на увазі Слово, тобто «Ісуса Христа», якого раніше він назвав «богом» (Ів 1:1, 17). Іван говорить про Ісуса як про єдинородного Божого Сина (Ів 1:14; 3:16). В цьому уривку Іван називає Ісуса «єдинородним богом», що підкреслює унікальне становище, яке Ісусу дав Бог. Ісуса по праву можна назвати «богом» з огляду на те, як слово «бог» вживається в Біблії. Цей титул вказує на когось могутнього і використовується навіть щодо людей (Пс 82:6; див. коментарі до Ів 1:1; 10:34). Ісус є «богом», тобто могутнім, тому що отримав силу і владу від всемогутнього Бога, свого Батька (Мт 28:18; 1Кр 8:6; Єв 1:2). Оскільки Ісус — єдиний, кого Бог створив сам, і єдиний, через кого «усе з’явилося» (Ів 1:3), його цілком доречно названо «єдинородним богом». Цей вислів показує, що Ісус займає вище становище і має більшу славу, ніж усі інші духовні сини Бога. Як видно з деяких перекладів Біблії, існують рукописи, які тут вживають вислів «єдинородний Син». Але в найдавніших і найавторитетніших грецьких рукописах вживається вислів «єдинородний бог» (з означеним артиклем або без нього).
Якщо Єгова — «єдиний правдивий Бог», то яким «Богом» є Ісус?
Сам Ісус говорив про свого Отця як про «єдиного Бога правдивого» (Ів. 17:3). Сам Єгова сказав: «Бога нема, окрім Мене!» (Ісаї 44:6). Апостол Павло написав, що для правдивих християн є «один Бог — Отець» (1 Кор. 8:5, 6). Отже, Єгова — незрівнянний; він ні з ким не поділяє свого становища. Єгова є цілковитою протилежністю усім таким об’єктам поклоніння, як ідоли, обожнені люди і Сатана. Всі вони — фальшиві боги.
У Біблії Ісуса названо «Богом», і навіть «Богом сильним» (Ів. 1:1; Ісаї 9:5). Однак ніде не говориться, що він Всемогутній, такий, як Єгова (Бут. 17:1). Ісуса названо «сяєвом [Божої] слави», але Отець є Джерелом тієї слави (Євр. 1:3). Ісус аж ніяк не домагається становища свого Отця. Він сказав: «Господеві [«Єгові», НС] Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Луки 4:8). Ісус існує «в образі Божому», і Отець наказав, щоб «в ім’я Ісусове приклонилось усяке коліно», але все це робиться «у славу Бога Отця». (Фил. 2:5—11, Кул.; див. також сторінки 164—168).
В якому значенні Ісус є „Бог Сильний”?
Ісая також передбачив, що Ісус буде „Бог Сильний”. До Його приходу на землю Він був „богом” у смислі, що був „образом видимого Бога, роджений перш усякого творива”. (Івана 1:1; Колосян 1:15) Після Його смерті як людина й воскресіння як безсмертний дух, то Він є богом у значенні, що тілесно має „риси божества”.— Колосян 2:9, НС; 1 Тимофія 6:15, 16.
Проте, об’єднано з титулом „Сильний Бог” є влада. У Біблії деякі чоловіки називались богами. Чому? Тому, що вони служили як судді в Ізраїлі. (Псалом 81 [82]:1—6) Ісус, „Сильний Бог”, є Великий Суддя призначений Єговою. Він Сам пояснив, що це значить: „Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця”.— Івана 5:22, 23.
Між тими, яких Ісус буде судити є Його власний збір — тих, які вмерли до Його повернення в Царській силі, а також тих, які ще живуть — у часі Його присутності під час „закінчення ладу”. (Матвія 24:3) Він також сьогодні судить народи, відділяючи „овець” від „козлів”. Крім того, Він буде головувати над тисячолітнім судним днем для усього людства після Армагеддону. Справді, що Він є „Сильний Бог”! — Матвія 25:31—46; Об’явлення 11:18; 1 Петра 4:17; Об’явлення 20:4, 5, 13
КОНФЛІКТУ НЕМАЄ
Чи ж казати, що Ісус Христос є «бог» суперечить вченню Біблії, що є тільки один Бог? Ні, тому що деколи Біблія вживає цей вислів, коли говорить про могутні створіння. У Псалмі 8:6 (8:5, НС) читаємо так: «А проте вчинив Ти його [людину] мало меншим від Бога [єврейське, ʼело·гімʹ; богоподібних, НС]», тобто ангелів. Обороняючи Себе перед євреями, коли вони казали, що Він заявляв Себе бути Богом, Ісус сказав, що «в Законі вживається слово боги, коли йде про тих, до яких Боже Слово промовлялося», тобто, людських суддів (Івана 10:34, 35, ЄП; Псалом 82:1-6). Сам Сатана називається «богом цієї системи» в 2 Коринтян 4:4, НС.
Ісус є багато вищого становища ніж ангели, недосконалі люди, або Сатана. Тому що ці звуться «богами», могутніми, то певно, можна казати, що І̲с̲у̲с̲ ̲т̲а̲к̲о̲ж̲ ̲є̲ ̲«̲б̲о̲г̲о̲м̲»̲. Через Його виняткову позицію відносно Єгови, І̲с̲у̲с̲ ̲є̲ ̲«̲Б̲о̲г̲ ̲с̲и̲л̲ь̲н̲и̲й̲»̲ (Івана 1:1; Ісаї 9:5[9:6, НС]).
Але, чи ж вислів «Бог сильний», який пишеться з великої букви, є доказом на те, що Ісус якимсь чином є рівний Богові Єгові? Зовсім ні. Пророцтво Ісаї тільки показує, що це є одно з чотирьох імен, яким Ісус буде зватись, і українською мовою слово Бог пишеться з великої букви. Однак, незважаючи на те, що Ісус називається «сильний», то може бути тільки один «Всемогутній». Казати, що Бог Єгова «Всемогутній» мало б мале значення хіба будуть інші боги меншої або нижчої позиції.
Бюлетень бібліотеки Джона Райлендса в Англії каже, що згідно з католицьким теологом Карлом Ранером, тоді як те·осʹ уживається в таких віршах як Івана 1:1, коли говорить про Христа, то «у жодних цих випадках слово „теос“ не ототожнює Ісуса з Тим, Якого Ім’я в інших віршах Нового Завіту пишеться з артиклем перед „теос“, тобто Всевишнім Богом». І Бюлетень додає: «Коли б письменники Нового Завіту вірили, що віруючим було важливим визнавати Ісуса бути „Богом“, то як же пояснюється майже цілковита відсутність цього віросповідання у Новому Завіті?»
Але, що ж сказати про слова апостола Хоми, який сказав, «Господь мій і Бог мій!» до Ісуса в Івана 20:28?
Для Хоми, Ісус був неначе «бог», а головно під такими чудесними обставинами. Декотрі вчені подають думку, що Хома тільки висловлювався під впливом глибокого хвилювання або здивування, і хоч промовив до Ісуса, то дійсно мав Бога на думці. Як би там не було, то Хома не вірив, що Ісус був Всемогутнім Богом, бо сам, а також інші апостоли знали, що Ісус ніколи не заявляв Себе бути Богом але навчав, що тільки Єгова був «єдиним Богом правдивим» (Івана 17:3).
Знов зміст допомагає нам зрозуміти це. Кілька днів раніше воскреслий Ісус сказав Марії Магдалині, щоб вона повідомила всіх учнів: «Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого!» (Івана 20:17). Незважаючи на те, що Ісус вже був воскреслим могутнім духом, то Єгова таки був Його Богом. Ісус навіть у останній книзі Біблії, після Його прославлення, таки говорив про Єгову як про Свого Бога (Об’явлення 1:5, 6; 3:2, 12).
Тільки три вірші далі після того вислову Хоми, у Івана 20:31, Біблія прояснює цю справу кажучи: «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син»,— а не Всемогутній Бог. І це значить «Син» у буквальному значенні, так як споріднення тілесного батька з сином, а не якась таємнича частина триєдиного Божества.
(Див.споріднені матеріали: Мій Господи, мій Боже!)
Чому Ісус належним чином звертався до свого Небесного Батька як до «єдиного правдивого Бога»?
Хоча у Святому Письмі говориться, що Ісус є «бог», а навіть «Бог сильний», але Ісус прославляв свого Отця, звертаючись до нього: «Бог Мій й Бог ваш» (Івана 1:1, НС; 20:17; Ісаї 9:5). Він погоджувався з Мойсеєм, який раніше сказав: «Господь — Він Бог, і нема іншого, окрім Нього» (Повт. 4:35). Єгова є цілком інакший від таких об’єктів поклоніння, як ідоли, обоготворені люди й Сатана Диявол. На протилежність усім таким богам Єгова є, як його назвав Ісус, «єдиний правдивий Бог» (Івана 17:3)
Отже, поміж усіх богів, "сильних богів" та небесно божественних особистостей, Єгова є єдиним правдивим Всемогутнім Богом (Ел Шадда́й).
