Скептики заявляють нам:«немає ніяких доказів існування Бога!» Або вимагають:«чи існує Бог? Надайте докази існування Бога!» Запитаємо їх: якого роду докази вони шукають?
У відповідь вони уточнюють, що шукають емпіричне (наукове) підтвердження. Проте це не єдиний вид існуючих «доказів». Наприклад, судові докази не завжди вдають із себе фотографії, відбитки пальців або збігання ДНК. Свідчення очевидця може бути також вельми переконливим. Як, наприклад, і потрійне поєднання мотиву, засоби і можливості.Наполягати на емпіричному (науковому) доказі існування Бога у випадку з невидимим і нематеріальним Богом - саме по собі нелогічно (Иоанна 4:24)! Багато речей не можуть бути емпірично доведені, але тим не менш вони реальні, як наприклад поняття логіки, чисел, справедливості, любові, краси і самої науки.
Аксіоми логіки, як і геометрії, повинні вважатися непогрішними, хоча і не можуть бути доведені. Використання логіки в доказі логічності її самої було б замкнутим колом. Отже, поняття віри бере участь в усвідомленні логіки на фундаментальному рівні.
Числа, будь то цілі, дробові або ірраціональні, а також числа «Пі» і «Фі» добре відомі всім нам. Математика це «мова» фізики (формули, тотожності, коефіцієнти і т.д.). У ній числа є буквами для слів цього «мови». Все це хоча і корисно вченим, проте їх існування не може бути прямо доведено. Справедливість і любов є реальними - і кожен з нас хотів би бачити їх у своєму житті! Але в той же час їх не можна порахувати. Ви коли - небудь чули про 2 кілограми справедливості або 12 літрів любові?
Естетика, будь то художня або музична, волає до моралі кожної людини. Навіть притому, що ми не завжди можемо оцінити красу – форма подачі часто буває незграбною і відволікає від об'єкта захоплення, але все ж ми сприймаємо її, як частину навколишньої реальності.
Як і логіка, наука не є абсолютно вседоказовою. У ній завжди знайдеться місце припущенням. Таким чином, ми бачимо, що багато речей у нашому світі реальні (чудеса, до речі, також потрапляють в цю категорію), навіть якщо вони не можуть бути доведені емпірично.
Люди часто запитують, яким чином ми, як віруючі, можемо «довести існування Бога?» Так, ми не можемо довести його науково, але це не проблема, як ми тепер розуміємо, адже багато в нашому реальному житті знаходиться поза досяжністю емпіричного аналізу. Бога можна відчути і переконати інших в його існуванні, хоча і немає ніякого прямого способу довести це науковим шляхом.
Доказів існування Бога достатньо
Але чи є заклик скептиків до «доказів» каменем в город однієї тільки біблійної віри? Думаю, що ні. Віра не тільки альтернатива доказам, але також і здатність вірити у вищі сили. І віра реляційна. Кілька століть тому філософ і математик Блез Паскаль написав чудову фразу:
«Відкрито будучи тим, хто шукає Його всім серцем, і ховаючись від тих, хто всім серцем біжить від нього, Бог регулює людське знання про себе. Він дає знаки, видимі для тих хто шукають Його і невидимі для байдужих до нього. Тим, хто хоче бачити, він дає достатньо світла. Тим, хто бачити не хоче, він дає достатньо темряви». (Блез Паскаль "ДУМКИ").
«Бо його невидимі риси — вічну силу й божественність — чітко видно ще від створення світу, оскільки вони помітні у творінні, тому таким людям немає виправдання.»(Римлян 1:20)
Іншими словами, та кількість доказів свого існування, яке Бог дарував нам — достатня, не зменшити і не додати. Він ні переповнює шукача ознаками своєї явності, і не приховує доказів до такої міри, щоб відвернути людину від себе. Бог також поважає нашу свободу волі. Він міг би змусити нас повірити, але не робить цього, щоб не проявити неповаги. Він тільки надає достатню кількість доказів свого існування, щоб наша реакція на них могла природним чином поєднувати в собі свободу волі, раціональність і довіру.
Висновок:
Існування Бога не може бути доведено науково, але це зовсім не доводить його відсутність. Багато речей в реальному світі знаходяться за межами досяжності науки, яка, до речі, досліджує тільки сферу матерії та енергії в просторі і часі. Якби Бог міг бути підданий науковому дослідженню, то він став би в якомусь сенсі частиною нашого фізичного світу, який є лише частина його творіння, адже творець, за визначенням, існує поза створеного ним. Нарешті, можливо, Бог і не хоче, щоб ми були в змозі довести його існування. Це замінило б нашу з вами віру на знання. Але Біблія відверто каже, що деякі істини про Бога людям важко зрозуміти. Скажімо, неможливо вирахувати тривалість існування Творця, оцінити його неперевершений розум і виміряти глибину його мудрості. Усе це — за межами людського розуміння. А втім, це не перешкоджає нам набувати знань про Творця. Більш того, роздуми над такими незбагненними істинами допомагають «наблизитись до Бога»:
«Наблизьтесь до Бога, і він наблизиться до вас»(Якова 4:8)
Біблія запевняє, що Божі послідовники можуть знати Його і мати Його благословення:
«А мати вічне життя означає добре знати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа»(Івана 17:3)
Бог обіцяє дати вам вічне життя, якщо ви будете добре Його знати.
Автор, Даглас Джакобі. Переклад: Антон Мельник.
Використана література:Біблія. Переклад нового світу (навчальне видання)
